• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Батьківська сторінка

Батьківська сторінка

Н А К А З

05.02.2014 смт Чорнухи № 55 /54/29

Про проведення поглиблених

медичних оглядів школярів

Чорнухинського району

Відповідно статті 22 Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 08.12.2009 року № 1318 «Про затвердження Порядку здійснення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів», наказу №682 від 16.08.2010 року «Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів» та з метою підвищення якості медичного обслуговування учнів та листа ДОЗ від 31.01.2014 року №04-1/818/1

НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити комісію для проведення огляду учнів в складі:

Голова комісії - лікар-педіатр Запорожченко Л.Я.;

Члени комісії:

хірурги - Радівілов В.Г., Фурса А.І.;

невролог – Грушка Ю.В.;

психіатр – Іванов В.М.;

отоларинголог – Огарь В.М.;

офтальмолог – Огарь В.В.;

дерматолог – Яковенко В.С.;

гінеколог – Колот К.Т.;

стоматолог – Литвиненко С.Б.;

ендокринолог – Карпович Т.І.;

лаборант – Осташко Л.І.

2.Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів та лікарю-педіатру Запорожченко Л.Я.:

2.1 Згідно графіку (додаток 1) забезпечити проведення профілактичних медичних оглядів школярів на базі загальноосвітніх шкіл в присутності батьків або осіб, що їх замінюють та їх консультування з питань створення безпечного для дитини середовища та здорового способу життя. Згідно наказу МОЗ України № 682 від 10.09.2010 року діти мають бути оглянуті всіма спеціалістами.

2.2 Профілактичні медичні огляди дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ях опікунів проводити двічі на рік згідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 01.06.2012 року

№329/409/652/502 «Про удосконалення медико-санітарного забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування», постійно.

3. Лікарю - педіатру Запорожченко Л.Я., медпрацівникам району:

3.1. Результати профоглядів дітей вносити відповідно в форми 112/0, 125/0 та “Висновок про стан здоров’я і фізичний розвиток дитини”, який видається батькам дітей у школі, в кінці навчального року, і заповненим передається в школу в перші дні нового навчального року (додаток 2).

3.2. Провести необхідні лабораторні обстеження:

- загальний аналіз крові, аналіз крові на цукор, загальний аналіз сечі, аналіз калу на я/глистів (учнів 1-х класів, 5-6 класів, 9-11 класів);

- обстеження на виявлення гельмінтів (аналіз калу) (учнів 2-4 класів і

7-8 класів);

- підліткам (15-17 років): обов’язкова флюорографія, аналіз крові на

групу і Rh-фактор, РМП.

3.3. Встановити діти, що знаходяться на “Д” обліку, обстежуються згідно індивідуальних планів.

4. Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів:

4.1 З 1 вересня 2014 року не допускати дітей до занять у загальноосвітні навчальні заклади, без довідки з дитячої консультації і висновку про стан здоров’я.

4.2 Узагальнену інформацію про результати обов’язкових медичних профілактичних оглядів та загальний стан здоров’я учнів навчальних закладів розглядати на педагогічних радах; рекомендації заносити до «Листів здоров»я» щорічно, постійно.

4.3 За наслідками медичних профілактичних оглядів дітей формувати групи здоров’я.

4.4. Посилити медико-педагогічний контроль за проведенням занять з фізичної культури та фізичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах; підвищити їх якість, забезпечити пріорітетність технологій та методик, які оберігають, підтримують і розвивають здоров’я дітей, постійно.

4.5 Провести розсаджування школярів за партами згідно з рекомендаціями лікарів, розробити медико-педагогічні заходи по покращенню їх здоров»я.

4.6.Щорічно забезпечувати проведення занять з фізичної культури з 1 вересня по 1 жовтня без виконання контрольних нормативів.

5. Лікарю – педіатру Запорожченко Л.Я., методисту райметодкабінету Голіченко Н.М.:

5.1 Контролювати стан відповідності навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах в частині дотримання санітарних норм і

правил щодо кількості уроків та занять, обсягів домашніх завдань, перебування на свіжому повітрі, рухового режиму тощо, постійно.

5.2 Контролювати дотримання рухової активності учнями у навчальний та позанавчальний час в обсязі 8-12 годин на тиждень.

5.3 Сприяти та всіляко підтримувати діяльність шкіл сприянню здоров’ю.

5.4 Забезпечити спільну роботу педагогічного і медичного персоналу району в проведенні лікувально-оздоровчих заходів.

6. Контроль за виконанням даного наказу залишаємо за собою.

Головний лікар Головний лікар Начальник відділу

КЗ «Чорнухинський КЗ «Чорнухинська освіти, молоді та спорту

Центр ПМСД» ЦРЛ» райдержадміністрації

_______________ ______________ ______________

В.М.Огарь К.М.Самойлік М.М.Івашина

Медогляд учнів – Куріньківська ЗОШ І-ІІ ступенів

05.03 2014 року



Вимоги до зовнішнього вигляду учнів

Адміністрація школи звертається до батьків з проханням постійно контролювати виконання учнями вимог щодо зовнішнього вигляду. Дані вимоги допомагають правильному вихованню ділової культури та зменшують відповідні видатки батьків.
Згідно з Указом Президента України від 02.06.1996 р. № 417 «Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти», Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.96р. № 1004 «Про запровадження шкільної форми для учнів середніх закладів освіти», учень повинен з’являтися до школи у формі, яка є обов’язковою. Шкільна форма учня школи має встановлений зразок, затверджений протоколом спільного засідання педагогічної ради, батьківського комітету та Радою учнівського самоврядування.
Щоденний одяг для занять (хлопці):
-Для учнів 1-9 класів костюм темного кольору
-Сорочка біла або однотонна світлого кольору
-Краватка чорна або однотонна стриманого кольору
-Туфлі (не кросівки)
Зміни, які допускаються взимку, при низькій температурі:
-Легкий светр (гольф) під піджак.
-Жилет (на сорочку під піджак).
Зміни, які допускаються влітку, при високій температурі:
-Біла сорочка з коротким рукавом (не футболка) без піджака.
-Літні відкриті туфлі.
Щоденний одяг для занять (дівчата)
-Для учениць 1-9 класів костюм темного кольору.
-Блуза біла або однотонна світлого кольору (не футболка або майка).
-Туфлі (без підборів або невисокий каблук, платформа помірної висоти, не кросівки).
-Колготи тілесного або темного кольору.
Зміни, які допускаються взимку, при низькій температурі:
-Легкий светр (гольф) під піджак або сарафан.
-Жилет (на блузу під піджак).

-Брюки класичні.
Зміни, які допускаються влітку при високій температурі:
-Блуза з коротким рукавом (не футболка).
-Літні відкриті туфлі.
Важливо:
-Шкільна форма має бути бездоганно випрана та випрасувана.
-Учень повинен мати чисту носову хустинку, гребінець.
-Учень зобов’язаний слідкувати за чистотою тіла, рук, зубів, носа, вух.
-У другій половині дня (під час роботи групи подовженого дня) для 1-4класів дозволяється зміна ділового одягу на одяг довільно спортивного стилю.
Одяг для занять фізичною культурою:
-Спортивний костюм.
-Футболка .
-Кросівки або кеди.
-Змінні шкарпетки.
-Стрічка або заколка для довгого волосся.
Доповнення при заняттях взимку на свіжому повітрі:
-Спортивний капелюх
-Куртка або додатковий спортивний костюм
-Рукавички
Категорично не дозволяється:
-Мати неохайне довге волосся, фарбувати його.
-Мати довгі нігті або вкривати їх лаком яскравого кольору.
-Накладати макіяж на обличчя.
-Носити прикраси (крім пари невеликих сережок для дівчат).

-Носити джинси.
-Використовувати на території школи значки політичних партій та релігійних конфесій.
-Не допускається вживання нецензурних слів.
-У школі категорично забороняється палити.

Десять правил виховання дитини

1. ЛЮБИ СВОЮ ДИТИНУ! Радій, що вона є, сприймай її такою, яка вона є, не ображай її, не принижуй, не підривай її впевненості в собі, не карай несправедливо, не відмовляй у своїй довірі, дай дитині привід любити тебе.

2. ОБЕРІГАЙ СВОЮ ДИТИНУ! Захищай її від фізичних та моральних небезпек навіть тоді, коли доводигься поступатися власними інтересами чи навіть ризикувати власним життям.

3. БУДЬ ГАРНИМ ПРИКЛАДОМ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ! Прищепи Їй повагу до традиційних цінностей, сам живи у злагоді з ними, стався до дитини з почуттям відповідальності. Дитині потрібна дружна родина, в якій шанують і люблять старих, підтримують щирі сгосунки з ріднею та друзями. Дитина повинна жити в такій сім’ї, де панує правда, чесність, скромність та гармонія.

4. ПОГРАЙСЯ 3І СВОЄЮ ДИТИНОЮ! Знайди для неї час, розмовляй із нею, грайся, як це їй подобається, сприймай її забави серйозно. Ознайомся зі світом її уявлень.

5. ПРАЦЮЙ РАЗОМ 3І СВОЄЮ ДИТИНОЮ! Допомагай дитині, коли вона хоче взяти участь у роботі. Коли дитина вже підростає, привчай її бути учасником усіх господарських справ. Під час дозвілля та канікул дитина повинна теж підтримувати активну діяльність як у школі так і вдома.

6. ДОЗВОЛЬ ДИТИНІ НАБУТИ ЖИТТЄВОГО ДОСВІДУ. Дитина визнає лише той досвід, який вона впізнала особисто. Твоя власна досвідченість часто буває зайвою для твоєї дитини. Дай їй можливість нагромадити власний досвід, навіть коли це пов’язано з певним ризиком. Дитина, що її надміру оберігають, дитина, застрахована ві будь-якої небезпеки, часом стає соціальним інвалідом.

7. ПОКАЖИ ДИТИНІ ПЕРЕВАГУ НА МЕЖІ ЛЮДСЬКОЇ СВОБОДИ! Батьки повинні розкрити перед дитиною чудові можливості розвитку та утвердження людської особистості відповідно до особистостей кожного. Водночаз дитині слід показати, що будь-яка людина має визнавати й дотримуватися певних меж в своїх вчинках як у родині, так і в колективі, в суспільстві; додержуватися законів і правил співжиття.

8. ПРИВЧАЙ ДИТИНУ БУТИ СЛУХНЯНОЮ ! Батьки зобов’язані слідкувати за поведінкою дитини, скеровувати її так, щоб її вчинки не задавали прикрощів ні їй самій, ні іншим.

9. СПОДІВАЙСЯ ВІД ДИТИНИ ЛИШЕ ТАКОЇ ДУМКИ ЧИ ОЦІНКИ, НА ЯКУ ЗДАТНА ВІДПОВІДНО ДО СТУПЕНЯ ЗРІЛОСТІ ТА ДОСВІДУ!Дитині потрібно час, щоб навчитися орієнтуватися в цьому складному світі. Допомагай їй, як тільки можеш, вимагай від неї власної думки або самостійного висновку лише в тому разі, коли вона здатна на це відповідно до ступеня свого розвитку та набутого досвіду.

10. ДАЙ ДИТИНІ МОЖЛИВІСТЬ ДІСТАТИ ТАКІ ВРАЖЕННЯ, ЩО ЗГОДОМ МАТИМУТЬ ЦІННІСТЬ СПОГАДІВ! Дитина "живиться" так само, як і дорослі враженнями. Вони дають їй можливість ознайомитися з життям інших людей та з навколишнім світом.

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Удосконалення загальної середньої освіти спрямовано на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями. Сучасна молода людина об’єктивно змушена бути більш мобільною, інформованою, критично і творчо мислячою, а значить і більш мотивованою до самонавчання і саморозвитку.
Новий етап у розвитку шкільної освіти пов’язаний із упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. У чинних навчальних програмах для 12-річної школи на засадах компетентнісного підходу переструктуровано зміст предметів, розроблено результативну складову змісту. До кожної теми програми визначено обов’язкові результати навчання: вимоги до знань, умінь учнів, що виражаються у різних видах навчальної діяльності (учень називає, наводить приклади, характеризує, визначає, розпізнає, аналізує, порівнює, робить висновки тощо).
Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. Упровадження компетентнісного підходу передбачає обов’язкове прогнозування результативної складової змісту, що вимагає адекватних змін у системі оцінювання навчальних досягнень.
У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результатів навчальних досягнень школярів як складової навчального процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.
Результати навчальної діяльності учнів на всіх етапах шкільної освіти не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками, метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.
Компетентності не суперечать знанням, умінням, навичкам, вони передбачають здатність осмислено їх використовувати. Удосконалення освітнього процесу з урахуванням компетентнісного підходу полягає в тому, щоб навчити учнів застосовувати набуті знання й уміння в конкретних навчальних та життєвих ситуаціях.
Вчені виокремлюють трирівневу ієрархію компетентностей. Предметні – формуються засобами навчальних предметів. Міжпредметні – належать до групи предметів або освітніх галузей. Компетентнісна освіта на предметному та міжпредметному рівнях орієнтована на засвоєння особистістю конкретних навчальних результатів – знань, умінь, навичок, формування ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно у певних навчальних і життєвих ситуаціях.
Найбільш універсальними є ключові компетентності, які формуються засобами міжпредметного і предметного змісту Перелік ключових компетентностей визначається на основі цілей загальної середньої освіти та основних видів діяльності учнів, які сприяють оволодінню соціальним досвідом, навичками життя й практичної діяльності в суспільстві.
Міжнародна спільнота компетентнісний підхід вважає дієвим інструментом поліпшення якості освіти.
Рада Європи, проводячи міжнародні дослідження, поглиблюючи та розвиваючи поняття компетентностей, пропонує перелік ключових компетентностей, якими мають володіти молоді європейці: політичні та соціальні компетентності; компетентності, пов’язані з життям у багатокультурному суспільстві; компетентності, що стосуються володіння усним та письмовим спілкуванням, компетентності, пов’язані з розвитком інформаційного суспільства; здатність вчитися протягом життя. Пізніше вони були об’єднані в три основні напрями: соціальні, пов’язані з соціальною діяльністю особистості, життям суспільства; мотиваційні, пов’язані з інтересами, індивідуальним вибором особистості; функціональні, пов’язані зі сферою знань, умінням оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом.
На підставі міжнародних та національних досліджень в Україні виокремлено п’ять наскрізних ключових компетентностей:
Уміння вчитися – передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.
Здоров’язбережувальна компетентність – пов’язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.
Загальнокультурна (комунікативна) компетентність - передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.
Соціально-трудова компетентність - пов’язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.
Інформаційна компетентність - передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.
Компетентність як інтегрований результат індивідуальної навчальної діяльності учнів, формується на основі оволодіння ними змістовими, процесуальними і мотиваційними компонентами, його рівень виявляється в процесі оцінювання.
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
- контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
- навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
- діагностико-коригувальна - з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
- стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;
- виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:
- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
- сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
- самостійність оцінних суджень.
Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну.
Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою.
Глибина знань - усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань.
Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.
Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.
Міцність знань - тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.
Знання є складовою умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.
Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.
Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання у навчальній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.
Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.
Вони визначаються за такими характеристиками:
Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень — достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.
Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця ).
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.
Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

I. Початковий
1 - Учень (учениця) розрізняє об’єкти вивчення
2 - Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення
3 - Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання

II. Середній
4 - Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію
5 - Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
6 - Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

III. Достатній
7 - Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії
8 - Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності
9 - Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

IV. Високий
10 - Учень (учениця) має повні, глибокі знання, здатний (а) використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
11 - Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми
12 - Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.
Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).
Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:
- усунення безсистемності в оцінюванні;
- підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
- індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
- систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
- концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.
Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.
Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль “За високі досягнення в навчанні” та срібну медаль “За досягнення в навчанні”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.
Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно-дослідні, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях.
Поряд з іншими формами оцінювання ефективною у старшій школі є рейтингова система, яка сприяє формуванню ключових компетентностей і створює можливості для:
- підвищення мотивації учнів до само навчання та само оцінювання;
- розширення можливості в індивідуальній підготовленості учнів на кожному етапі навчального процесу;
- підвищення об’єктивності оцінювання не лише протягом навчального року, а й за весь період навчання у старшій школі;
- градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча робота, олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт, науково–дослідні й художні проекти, діяльність в органах учнівського самоврядування, у соціально-корисних проектах тощо).
Упровадження рейтингу навчальних досягнень передбачає побудову учнем (ученицею) індивідуальної освітньої програми, яка дозволить учителям і батькам учнів аналізувати їхній освітній поступ та його (її) досягнення, виявляти помилки, а також регулювати форми й види освітньої діяльності.
З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів у до профільній та профільній школі може бути використаний метод оцінювання портфоліо.
Основна суть портфоліо – «показати все, на що ти здібний (а)». Педагогічна ідея портфоліо передбачає зміщення акценту з незнання учнів на індивідуальні досягнення, їх активну участь у накопиченні різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; інтеграцію кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.
Таке оцінювання передбачає певну підготовку: визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу; спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня тощо.
У процесі навчання, зокрема під час оцінювання, вчителю важливо виявляти доброзичливість, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, тобто порівнювати виявлені досягнення учня (учениці) не тільки з нормою, а з його (її) попередніми невдачами чи успіхами.

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi