Наша гордість - наші діти

100-річчю школи присвячується...

Нарис "Стежками доль наших випускників"…

Велика любов до рідної школи, любов і повага до вчителів, які виводять нас на широку дорогу життя, залишаючи яскравий слід у душах вихованців, змушують кожного з нас зупинитися, знайти хвилинку у буденному житті і вклонитися їй, рідній та не старіючій, вклонитися нашим вчителям до землі і просто сказати їм: «Дякую…»

Цього року я – випускниця. Ще не пролунав останній дзвоник, але все частіше задумуюсь, як же далі, без неї, без школи… Як без шкільних свят і буднів, без моїх однокласників, вчителів… Школа, за роки навчання в ній, для кожного стає рідною. Саме тут зустрічають вірних друзів, саме тут живуть і навчаються разом з рідними вчителями - другими батьками та наставниками у житті.

Минулого року, наша Куріньківська школа, відсвяткувала свій ювілей. Їй сто років. 100-річчя – свято незвичайне, яке спонукало нас взятися за відповідальну роботу і уважно вивчити минуле школи…

3 чого починається школа для учня? 1 вересня за руку маленьких та нічого нерозуміючих діток приводять батьки до школи і віддають у ласкаві руки першої вчительки, яка привітно посміхається кожному. Саме вчителі початкової школи закладають ази наук у маленькі голівки, вони вчать усьому необхідному у подальшому житті. Вони вчать, як тримати ручку та каліграфічно писати перші слова. Так швидко біжить шкільне життя і зі свята Останнього дзвоника випускники йдуть вже дорослими людьми в самостійне життя.

Вивчаючи історію своєї школи, я намагалася пройти стежками доль наших випускників… Пройшло 100 років. За сто років існування невелика шкільна стежина перетворилася на широку дорогу для всіх учнів-випускників. Кожен із них став особистістю, отримав професію, втілив у життя дитячі мрії. Всіх цих людей об’єднує те, що вони із собою взяли у доросле життя знання й моральні настанови, закладені ще в дитячі серця їх учителями. Починаючи з 1952року, 80 наших випускників закінчили школу на відмінно. Наші випускники працюють на благо України в різних галузях промисловості. Це і вчителі, лікарі, юристи, військовослужбовці, працівники сільського господарства, займають керівні посади. Багатьма своїми випускниками ми можемо гордитися. Серед них – Федір Олександрович Гринь – талановитий дослідник, автор багатьох праць з геоботаніки, лісознавства та систематики рослин. Народився в 1902 році. Навчався в Лубенському педагогічному технікумі, Київському інституті народної освіти. З 1936 р. працював в інституті ботаніки АН УРСР. Марія Дмитрівна Кривохвост – випускниця і вчителька української мови нашої школи перед війною. В 1941 році очолила місцеву молодіжну підпільну групу, яка входила в підпільну організацію, що діяла на Чорнухинщині, заарештована і розстріляна фашистами. Григорій Федорович ртюр – багато років очолював обласний онкодиспансер, вже покійний. Дмитро Романович Шупта – відомий український поет, член спілки письменників України, лауреат Міжнародної премії імені Г.С. Сковороди, лікар, цілитель. Школу закінчив в 1952 році. Бойко Анатолій Васильович – на даний час голова Чорнухинської райдержадміністрації. Випускник школи 1975року.

Ми гордимося, що невеличку сільську школу знають, завдяки заслугам її випускників. Якщо випускники стали людьми, то школа здійснила свою найсвятішу місію. І нехай хтось і не знімав зірок з неба, але запам’ятався своєю дитячою безпосередністю, добрим ставленням до оточуючих, своїм самобутнім, неповторним талантом.

Минають роки…Усе руйнується і змінюється, створюється і перелаштовується, відновлюється і будується, але незмінною залишається щирість і доброзичливість у маленькій, але такій рідній всім нам, хто в ній навчається і працює, Куріньківській школі.

Коментарi